Мова художнього твору

 Халілян Ішхан

Б.Грінченко "Сам собі пан"

Доволі часто у мові Данила зустрічаються перекручені слова, що свідчить про його соціальний стан та низький рівень освіченості. Наприклад, кондухтор (кондуктор), хвалітон (фаетон), хватальний (квартальний), хортоплян (фортепіано), патрети (портрети).

Для мови Данила характерна влучність, дотепність. Він широко вживає прислів'я, приказки, фразеологізми. Наприклад, "поживився, як пес макогоном", "вже коли курець, то май свою люльку й тютюнець", "причепилися, як шевська смола"; Про свою балакучу родичку він каже, що в неї "язик як лопатень". 

В оповіданні зустрічаються гіперболи: "Це ж буде тіснота така, що й києм не протиснеш".

На відміну від Данила, який балакає щирою українською мовою, пани говорять змішаною російсько-українською мовою-суржиком, що теж свідчить про міські манери говоріння.

***************************************************

Тамоєва Мері  і Рузанна 

 Іван Франко "Каменярі"

Художні  засоби

       Епітети : "тяжкі кайдани " ,"славна ,вільна , одна . нероздільна Україна "," тепла рука"," діти нещасливі , блудні сиротята ","святеє діло ". 
Атор саме епітетами передає емоційне ставлення до країни.
    Метафори: "Україна встане" , "щезнуть межі, що помежували", "згорне мати до себе всі діти ". Іван Франко саме такі метафори використав, щоб переконати читача у тому, що тяжка сільна праця не буде даремною, настануть зміни. Автор прагне викликати у читача впевненість у результаті.
 Іван Франко написав твір у XIX ст., але цей вірш залишається актуальним і за наших часів, адже в ньому йдеться про незалежну, вільну Україну, про єднання й щиру дружбу. У творі звучать заклики підніматися «на святеє діло, на щирую дружбу» за те, щоб бути «газдою, не слугою» у власній хаті.

Халілян Ішхан

І.Франко "Каменярі"
Вірш починається словами автора, який є ніби одним з героїв твору: «Я бачив дивний сон». Поет показує могутню силу каменярів: кожний з них держить у руках «тяжкий залізний молот», цими молотами вони не просто б’ють каміння, а «гримають о кам’яне чоло». Могутні і одностайні удари молотів поет порівнює з ревом водопаду, гуком кривавої битви:

Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,

Так наші молоти гриміли раз у раз.

Поет помічає —в очах кожного каменяра «горить любові жар». Це любов до свого народу, любов до своєї батьківщини. З цих порівнянь і метафор перед нами постають образи могутніх, відважних, сміливих велетнів-каменярів з гордо піднятими лицями, з гарячим поглядом титанів, що руйнують старий світ, розбивають кайдани неволі і рабства. Це вже справжні герої і могутні богатирі. А те, що самі каменярі скромно говорять про себе:

Та слави людської зовсім ми не бажали,

Бо не герої ми і не богатирі,—

ще більше підкреслює героїчний характер їх боротьби, їх безкорисливе служіння народові.  Наполегливість і самовідданість висловлена метафорою: «Ми ломимо скалу, рівняєм правді путі, і щастя всіх прийде по наших аж кістках».

Ігнатенко Богдан

І.Франко "Каменярі"

Художні засоби

   Епітети: дивний сон; безмірна, пуста і дика площина.
   Метафори: горить любові жар, страшний тягар, кам'яне чоло, кривавий труд.
     Порівняння: І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили;  
     Гіпербола: Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий. 
     Риторичний оклик: Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод  Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,  Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Саме цими словами в вірші автор хоче показати те , що не потрібно бути сліпцем.